«Зрозуміти дитину»

пам'ятка для батьків, діти яких переживають кризу трьох років

Варто:

• • • • підтримувати атмосферу любові, ласки, безпеки й забезпечувати захист;
• давати прості та чіткі інструкції, що ними дитина може керуватись;
• підтримувати і хвалити за досягнення;
• учити дитину основних правил безпеки;
• встановлювати розумні межі поведінки і стежити за їх виконанням;
• радіти розумовій активності та сприяти її проявам у дитини;
• приділяти дитині час і забезпечувати можливості для розвитку її мислення;
• пояснювати дитині, що для чого робити, як робити тощо;
• дозволяти дитині виражати як позитивні, так і негативні емоції;
• показати дитині різні способи вираження своїх почуттів;
• залишатися спокійним під час спалахів гніву дитини — не поступатися, але й не зловживати владою;
• називати почуття, що їх переживає дитина в конкретній ситуації, та озвучувати їй свої переживання;
• виражати своє невдоволення лише щодо вчинків дитини, а не до неї самої;
• утримуватися від суперечок про те, хто має рацію, а хто ні;
• ставитися до дитини, як до «чудової, надзвичайної трирічки».

Не варто:

• конкурувати за владу з трирічною дитиною;
• вважати, що хороші батьки — це ті, в яких дитина слухняна;
• пригнічувати дитячу активність і самостійність, карати за імпульсивність;
• ставитися до дитини, як до «жахливої трирічки»;
• відмовлятися встановлювати межі й вимоги до поведінки дитини;
• очікувати забагато від дитини, наче вона вже і справді доросла;
  • гадати, що дитина гратиме з іншими дітьми раніше, ніж навчиться грати біля них;
  • соромити та ігнорувати дитину.