^Вверх
  
  
  
Get Adobe Flash player

Розвиток ритмічних здібностей у дітей дошкільного віку. Поняття ритм.

Розвиток ритмічних здібностей у дітей дошкільного віку. Поняття ритм.
Ритми зустрічаються всюди в навколишньому світі... Ритми лежать в основі життєдіяльності людини та природних явищ - биття серця, дихання, стук крапель дощу по підвіконню... Різні ритми зустрічаються в побуті, в роботі - удари молотка по цвяху, розпил дров, розмішування цукру в чашці чаю... Також ритм є основою будь-якого музичного або віршованого твору, а розвиток почуття ритму входить в обов'язкову програму навчання музикантів, танцюристів і акторів.
Але що ж це таке - ритм?
Під музичним ритмом розуміють упорядковану послідовність звучань різної тривалості ( нота ціла, половинна, чверть, восьма ).
Музичний ритм – це "закономірний розподіл у часі ритмічних одиниць (ритмічний малюнок), який підпорядковується регулярному чергуванню сильних і слабких часток (метр), що здійснюються з певною швидкістю (темп)". Поняття музичного ритму є багатокомпонентним, воно містить такі складові як темп, метр, ритмічний малюнок.
Ритм не варто плутати з метром - послідовністю рівних за тривалістю часток, які бувають сильними і слабкими. Тобто, ритм і метр тісно взаємопов'язані, але не є одним цілим. Як розвинути почуття ритму у дорослого і дитини?
Зустрічається погляд, згідно з яким відчуття ритму, як і музичний слух, - це вроджена здатність і розвитку не підлягає. Однак, останні дослідження та практика доводить помилковість подібної думки: почуття ритму можливо виховувати і тренувати, регулярно виконуючи спеціальні вправи.
Тому для розвитку чуття ритму рекомендують такі вправи :
- Кроки з одночасним проплескуванням ритмічного малюнка;
- Рухи під музику: кроки – чверті, біг – восьмі, підскоки – восьма з крапкою та шістнадцята;
- Відображення метричної пульсації: хлопок на сильну долю, на слабку – розвести руки в сторони; топати ногою на сильну долю або при ходьбі робити на неї акцент;
- Визначати ритмічний малюнок;
- Записувати ритм паличками різної довжини;
- Виконувати ритмічні партитури;
- Виконувати вправи з ритмо-складами і ритмо-жестами
Слід зазначити, що найбільш ефективно виконувати ритмічні вправи для дітей до 5 -ти років (!). Але й дорослі можуть істотно поліпшити свої показники.
Найчастіше вправи на відчуття ритму виконуються ударами або кроками під декламування віршованого тексту. На заняттях з малюками можна використовувати найпопулярніші дитячі віршики - "Ведмедик - клишоногий ", " Тра- та-та, тра- та-та, ми веземо з собою кота ", " Кицин дім" та інші, а також складати свої віршики під замовлення дітей. Ну, що поробиш, якщо малюк дуже хоче плескати про кота і їжачка, або верблюда, або пінгвіна.
Ритм музичного твору часто порівнюють з пульсом живого організму.
"Ритм" – пульс музики, при зупинці якого припиняється її життя, зникає її думка, вичерпується енергія, розпадається форма". Тому ритм музичного твору часто порівнюють з пульсом живого організму. Не охопивши закономірностей ритмічного розвитку твору, неможливо зрозуміти і втілити його ідею, осмислити форм.
Ритм сам по собі не існує. Він завжди присутній у русі, музиці, поезії, в природі і пов'язаний з певним змістом. Ритм як загальне поняття, напевно, характеризується досить невизначеною ознакою – часовим або просторовим порядком предметів, явищ, процесів. Майже до п'ятдесятих років існували різні погляди на природу чуття ритму. Одні вважали, що у нього слухова природа, а другі – що моторна природа. Чуття ритму являє собою провідну музичну здібність. Почуття ритму, на думку психологів, є первинним, елементарним, тому, можливо, воно визнається педагогами-музикантами основним, найважливішою властивістю музикальності.

Музично-ритмічна здатність складається з трьох основних компонентів:
– здатності до сприйняття ритмічного малюнка,
- здатності до сприйняття метра,
- здатності до сприйняття темпових співвідношень.
Чуття ритму розвивається у дитини одним з перших, поетапно: першим з'являється здатність до сприйняття темпу, потім метра і тільки потім – тривалостей і пауз.
Як правило, поняття ритму зв'язується з уявленнями про чергування явищ у часі і просторі. Ритмічні здібності формуються при взаємодії зору, слуху та руху. Розвитком почуття ритму рекомендується займатися з самого раннього віку і в доступній для дошкільнят формі: ритмічних вправах та іграх. В ігровій формі діти опановують рухами загальної та дрібної моторики, вчаться знаходити ритмічну організацію в музиці й мови. Робота з розвитку почуття ритму ведеться в процесі оволодіння дітьми різними видами діяльності на музичних і фізкультурних заняттях, на заняттях з малювання, аплікації, розвитку мовлення, в ході рухливих, хороводних, дидактичних ігор та ігор-драматизації.

Чуття ритму -- одне з найскладніших за організацією ритмічних утворень, провідна музична здібність, вія якої залежить якість сприймання музики на основі константи «ритм». Музичний ритм завжди виражає емоційний зміст музичного твору. Чуття ритму має не тільки моторну природу, а й емоційну, в основі якої лежить сприйняття емоційної виразності музики. Тому і розвивати чуття музичного ритму необхідно тільки музичними методами, а не арифметичною лічбою, особливо на початковому етапі музичного виховання дитини.
Формування почуття ритму йде паралельно з розвитком емоційної, рухової, мовної та пізнавальної сфер. Існує взаємозв'язок між ритмічною здатністю людини, вищою психічною діяльністю і поведінкою
У процесі слухання дітьми кількох музичних творів, різних за настроєм і характером, варто спостерігати, який твір дитина слухає більш уважно, можливо, супроводить його рухами (стукання ногою, похитування головою, розмахування рукою, розкачування тіла), в неї «блищать» очі -- або вона лишається байдужою. Потім провести бесіду з учнями, чому їм сподобався саме цей твір (настрій, характер, почуття, які виникли в ході сприймання).

Засобами для вивчення чуття ритму у дітей є:
1) проплескування в долоні знайомої мелодії;
2) проплескування в долоні виконаної музичним керівником або в запису мелодії;
3) емоційне, пластичне диригування знайомої мелодії (в процесі слухання);
4) емоційна реакція на виконання знайомого твору, виконаного із змінами в ритмі.
Ритм - основна складова музично-ритмічного виховання.
Одне з головних завдань початкового музичного розвитку дітей полягає у здійсненні ритмічного виховання. Музично-ритмічне виховання розвиває почуття музичного ритму, його сприймання, виконання, імпровізування. Ритмічна діяльність збагачує сприйняття дитини, сприяє розвитку музичності, впливає на формування різноманітних психічних функцій.
Ритм у музиці й ритм у пластиці дуже тісно пов'язані, бо вони мають спільну основу -- рух. Ритм можна назвати «тілом» музики. Важливо сприймати музику не тільки на слух, а й усім тілом,-- це збільшує музичні переживання. Музично-ритмічна діяльність поєднує в собі всі види музичної діяльності дітей (слухання музики, спів, музичні ігри; рух під музику, творчу діяльність, делегування музичними п'єсами, музикування на дитячих інструментах).

Ритміка -- вид музичної діяльності, якій належить значне місце в дошкільній педагогіці. Шляхи її розвитку складні й суперечливі. Один із них -- застосування дитячого народного фольклору (ігри, лічилки, хороводи) і фольклору дорослих, пристосованого до дитячого побуту. Застосування різних хороводів, ігор під спів пов'язане з прагненням дорослих порадувати й розважити дитину, показати їй життя в різних рухах і побудовах, особливо відобразити трудові процеси, побутові традиції, казковий світ. Побудова ігор, елементи танців такі, що потребують від виконавців спритності й краси рухів, їхнього злиття з мелодією і текстом хороводних пісень. Народна основа музично-ритмічного виховання, безперечно, збагачує музичний розвиток дитини
Основне завдання ритміки -- формування в дітей сприйняття музичних образів і здатності передавати їх у русі. Музичні образи складаються в результаті одночасного поєднання різноманітних засобів музичної виразності. Виразна мелодична лінія, ладове забарвлення, часові співвідношення, гармонія, нюанси -- все важливе для виявлення емоційного змісту музики. Але основне, вирішальне, що може бути виражене засобами руху, -- це часові співвідношення в широкому розумінні цього слова: як розвиток і зміна музичних образів, структура твору, темпові, динамічні, регістрові, метроритмічні зміни. Тому музично-ритмічні рухи -- засіб розвитку емоційної чутливості до музики, формування чуття ритму.

Активним засобом розвитку творчої активності дітей є творчі завдання. Вони сприяють розвитку музичних здібностей розвитку чуття ритму.
1 завдання: Наприклад, за поданим ритмічним малюнком, який є частиною музичного твору, створити мелодію, відмінну, перш за все, за ритмом.
2 завдання : Складання ритмічних малюнків. Це можуть бути ритмічні малюнки імен, різних слів, невеличких по співок, відомих дітям. Можна запропонувати учням створити музичне привітання, наприклад: ДОБ-РО-ГО ДНЯ, ДІТИ.
3 завдання: Діти складають ритмічні малюнки з поданих ритмічних одиниць.
4 завдання: Продовжити мелодію:
1. використовувати ритм і мелодію першого речення , але змінити при цьому закінчення.
2. використовувати той самий ритм , але з іншою мелодією.
3. створити відповідь-речення з новою мелодією та новим ритмом.
4. відгадати по ритму пісню.
5 завдання: Створення ритмічних малюнків до віршів. Наприклад : дітям пропонується текст для імпровізування. Вчитель спочатку може показати ( проспівати , або награти ) свій варіант, але після цього діти повинні шукати свій музичний образ.
6 завдання. Тактуєм ногами: просто маршируємо на рахунок 1 - 4, як в армії (особливо хлопчакам подобається це заняття!). Перша і третя частка - сильні, тобто, виділяємо їх більш сильним ударом ноги. Потім міняємо сильні частки на другу і четверту. Потім залишаємо тільки одну сильну частку, одним словом, міняємо ритмічний малюнок.
7 завдання. Марширування під різну музику: точно також виділяємо сильні частки. Це завдання складніше попереднього, тому спочатку крокуємо разом з дітьми, потім а потім вони намагаються продовжити самостійно.
8 завдання. Тактуємо руками на рахунок: сильні частки виділяємо більш активним і сильним бавовною, на слабкі частки долоні ледь торкаються один одного.
9 завдання. Тактуєм руками ( плескаємо ) під музику.
Для діток важливо об'єднувати ці завдання. Коли у малюка задіяні всі можливі частини тіла - руки, ноги, рот - тоді він легше схоплює вправу.
10 завдання. Проплескуєм або протопуєм - а краще і те, і інше ) - дитячий віршик, наприклад, " Кицин дім " ( обов'язково голосно декламуючи слова).
11 завдання. " Крокуємо " чверті, примовляючи " крок - крок - крок - крок", після чого відпрацьовуємо вісімки: біг на носочках зі словами "бі -гом -бі -гом -бі -гом - бі- гом" ( в чверті 2 вісімки ). Зазвичай діткам дуже подобається, коли дорослий бере участь у занятті і також виконує завдання, тоді вони ще більше стараються, уважно прислухаються і виконують ритми точно в парі.
12 завдання. Протопали - пробігти вірш ( четвертні частки - крокуємо, восьмі - пробігаємо ). Наприклад:
Бом-бом! Дзелень -бом!
Загорівся кицин дім!
Крок - крок! Бі- гом, крок!
Бі -гом -бі -гом - бі- гом, крок!
13 завдання. Вчимося розрізняти метр і ритм ( знову парне завдання): один під декламацію вірша « крокує» метр ( сильні і слабкі його частки ), другий - ритм ( по складах ). Це можна проплескати, відкрокувавши, відстукати на сидінні стільця або барабані - чим різноманітніше, тим цікавіше для дитини!
Тренувати потрібно різні ритмічні малюнки, не зациклюючись на єдиному ритмі. Це правило важливо в освоєнні нового твору або пісні! Не можна перебільшувати і повторювати бездумно по 100 разів (раніше дуже популярний метод навчання серед музичних педагогів), адже, якщо спочатку проблемне місце піде на поліпшення, то потім концентрація пропадає і з'являється в два рази більше помилок, ніж раніше... А ще дитина втрачає інтерес до навчання і до музики в цілому...

Слухайте з дітьми музику зі складними ритмами. Це може бути будь-яка музика від класики ( Моцарта, Гайдна, Бетховена ) до сучасних танцювальних ритмів сальси, танго та інших латиноамериканських танців.
Ще одна хитрість: один і той же вірш виконуючи різними способами, дитина тренується і запам'ятовує, повторює пройдений матеріал, а йому самому здається, що він робить щось абсолютно нове. А якщо йому ще й який-небудь ударний інструмент видадуть ....
Гра на музичних інструментах відповідає як природі музичних здібностей емоційно-руховому, так і віковим особливостям психічного розвитку дитини. Вона дає можливість вирішувати різноманітні завдання музичного виховання та навчання.
Гра на музичних інструментах індивідуально і в оркестрі приносить дітям велике задоволення, оргунізовує їх, втягує в активне музикування, виховує увагу, розвиває музично-слухові уявлення, чуття тембру, ритму, форми.
П'єси для виконання на музичних дитячих інструментах повинні бути чіткими за ритмом, контрасними, з динамічними акцентами. Муз. керівник, який робить інструментування та оркестровку, повинен виходити з виразних особливостей п'єси, виділяючи і підкреслюючи в ній найцікавіші й яскраві моменти.
Першими вправами на дитячих муз. інструментах може бути гра дітьми певних ритмічних угруповань разом з муз. керівником. Кожен рух на інструменті, постановочні моменти муз. керівник показує дітям і відпрацьовує їх. Бажано, щоб після показу для всіх керівник попрацював своїми руками з руками дітей, яким така допомога потрібна. "З рук" діти швидше засвоюють певний жест, рух, оволодівають предметом. Після цього йде самостійний процес засвоєння дітьми.
На 4-5 році можна починати розучувати з дітьми прості мелодії, які мають бути короткими (2-3 такти) з близьким розташуванням звуків, наприклад "Васильок", колядки, щедрівки. Засвоєння мелодії – рухливо-зорове при безпосередньому слуховому контролі.
В цілому - розвинути в дитині відчуття ритму зовсім не складно, просто дорослий ( будь то вчитель або батько ) повинен приділити цьому час і увагу; повинен своїм особистим прикладом мотивувати дитину - декламувати рахунок чітко, виразно, в однаковій швидкості ( темпі ), з однаковими відстанями ( паузами ); повинен не забувати, що кількість втрачає якість, коли дитина не зацікавлений; повинен пам'ятати, що всі вищезгадані вправи виробляються в легкій ігровій формі...
Уміння правильно відтворювати різноманітні ритми сприяє правильному відтворення ритмічного малюнка слів, їх складової структури, прискорює розвиток інших лінгвістичних здібностей (наприклад, словотворення).

Прийоми активізації ритмічного чуття в музично-ритмічних рухах.
1. Діти сидять, утворюючи коло. Той, у кого м'яч, на чверть перекладає його з руки в руку, на половинну – передає по колу товаришеві.
2. Діти повільно бігають під мелодію з яскравим, гострим, пунктирним ритмом і взявшись за руки, парами кружляють, як тільки чують повільну, ніжну музику.
3. Гра «Луна» в рухах: повторити ритмічний малюнок спочатку плескаючи у долоні над головою, за спиною і т.д.
4. Діти отримують завдання: поплескати або проспівати ритмічний малюнок, який показано рухами.
На розвиток чуття ритму сприятливо впливає інсценування музичних п'єс та пісень за допомогою рухів. Це розвиває музично-слухові уявлення, сприяє активізації творчих здібностей, формування художнього смаку.

Проаналізувавши приведені вище матеріали, можна зробити такі висновки:
1. Переживання музичного ритму по своїй природі завжди активне. Не можна просто чути ритм. Слухач, виконавець тільки тоді переживає ритм, коли він його творить.
2. Більшість людей не усвідомлюють свого рухового переживання ритму. Якщо спробувати зупинити моторні реакції, то це веде за собою припинення переживання ритму.