^Вверх
  
  
  
Get Adobe Flash player

Методичні рекомендації щодо формування чіткої дикції, правильного звукоутворення приголосних і голосних звуків з використанням народного фольклору

Методичні рекомендації щодо формування чіткої дикції, правильного звукоутворення приголосних і голосних звуків
з використанням народного фольклору .

1. Розспівки та вправи для розвитку голосу імпровізаційного характеру (питання – відповідь, як от «Зайчик, Зайчик, де бував? – Я в садочку танцював»),
2. Щедрівки, колядки, веснянки, українські народні дитячі пісні, колисаночки, забавляночки, що поділяються за звукоутворенням на такі види:
- наспівні, повільного темпу з протяжним вимовлянням наголошених голосних звуків (наприклад, «Щебетала пташечка», «А-а, а-а, котків два», «Вийди, вийди, сонечко», «Ой, дзвони дзвонять»);
- короткі, швидкого темпу, що розвивають чітку дикцію (наприклад, «Диби-диби», «Іди, іди, дощику», «Щедрик», «Дрібушечки», «Я маленький хлопчик», «Танцювали миші», «Біла квочка-чубарочка»);
- середнього темпу з широкими «стрибками» в мелодії (наприклад, «Росте буряк», «Два півники», «Як діждемо літа», «Котику сіренький», «Колядин-дин», «Козуню-любуню, пристань до мене», «Танцювала риба з раком»).
3. Народні рухливі ігри з обмеженим мовленнєвим текстом. У них текст подається як лічилка, примовка, перегукування. Це ігри «Панас», «Їду, їду», «Звідки ти?», «Жмурки», «Горю-дуб», «Котилася бочка...», «На чім стоїш?», «Іваночку, покинь схованочку», «Зайчик і Бурчик», «Бочечка», «Квочка», «Ірву, ірву горішечки» та ін.
4. Народні ігори для закріплення звуковимови, звуконаслідування:
«У волосянку», «Рядки», «Гуси», «Ку-ку, ку-ку, птичко мала», «Прослужив я в пана рік», «Задумала бабусенька», «Довгоносий журавель».
5. Виробити чіткість і чистоту звуковимови дітям допоможе виконання скоромовок, невеликих розспівок у діапазоні терції-кварти з рухами – притупуваннями і оплесками (« Гоп, гоп, чики, чики», «Черв'ячок, черв'ячок,
почепився на гачок», « Їжачок, їжачок, ти увесь із колючок»).
6. Колискова (формуванні фонематичного сприйняття, якому сприяє особлива інтонаційна організація (наспівне виділення голосом голосних звуків, повільний темп і т.п.), наявність повторюваних фонем, звукосполучень, звуконаслідування.) « Котику – сіренький, « Ой ходить сон коло вікон», «Ой спи дитя, колишу тя», « Ой ну , коту. Коточок», Ой ти, коте – рябку», «Колисочка нова».
7. Народні пісеньки (розвивають фонематичний слух, так як вони використовують звукосполучення - наспіви, які повторюються кілька разів у різному темпі, з різною інтонацією ): «Коточку, де ти був?», «Рано – вранці на лугу», «Летів горобчик», «Прилетіла зозуленька».
8. Дикційні вправи - прислів'я, приказки, пісеньки, загадки, скоромовки. Жанри дитячого фольклору лаконічні чіткі за формою, глибокі і ритмічні. З їхньою допомогою діти вчаться чіткій і дзвінкій вимові, проходять школу художньої фонетики.
9. Активне використання дітьми набутих умінь і навичок звукової культури мовлення та музичного фольклору у різних ситуаціях спілкування:
- комунікативно-творчі вправи: «Прочитай віршик із визначеним забарвленням», «Пригадай скоромовку», «Розкажи забавлянку так, щоб тебе почули»;
- пригадування фольклорних текстів відповідно до почутих звуків («Пригадай утішку зі звуком [ц]», «Виконай скоромовку, в якій найчастіше зустрічається звук [ш]».
- вправи на здатність відчувати темп мовлення, силу голосу та інтонацію на основі імітації мовлення вихователя («Проспівай закличку так, як я», «Скажи навпаки», «Хто швидше виконає скоромовку»).
- завдання на диференціацію схожих звуків у словах («Впізнай звук», «Знайди у скоромовці слова з протилежним звуком», «Повтори утішку»).
- вправи на підготовку артикуляційного апарату до чіткої вимови порушених звуків, покращення рухливості органів артикуляції звуків, вдосконалення артикуляції звуків («Проспівай так, як я», «Підкуй чобіток», «Як шумить вітер», «Вправний язичок»).